In the Khmelnytsky region, gray coats were honored


In the village Kholodets is the mass grave of 17 Cossacks and officers of the 10th regiment of sergeants of the UPR Army, who were executed on June 1, 1919 after being taken prisoner in battle near the village of Kupil.

2020-12-19

Благодійний фонд «Героїка», за підтримки Українського культурного фонду, розпочав відвідування місць поховань, пам’ятників та пам’ятних знаків, присвячених Армії УНР в Хмельницькій області.

У суботу представник «Героїки» Ігор Шминдрук завітав до с. Холодець Волочиського району. Тут знаходиться братська могила 17-х козаків та старшин 10-го полку сірожупанників Армії УНР, які були страчені 1 червня 1919 року після того, як потрапили до більшовицького полону в бою під селом Купіль. У 2012 році, стараннями нашогофонду, на могилі був споруджений пам’ятник у вигляді петлюрівського хреста на кам’яному постаменті (автор проєкту Олег Собченко).

Ось вже протягом 9 років за могилою сірожупанників доглядає подружжя Святослава та Галини Захоруків. Не забувають про українських воїнів і парафіяни храму Святого Миколая Православної Церкви України. Щорічно, у провідну неділю, настоятель із громадою приходять до столітньої могили, аби молитовно вшанувати тих, хто бився під синьо-жовтим стягом за самостійність України.

Не зважаючи на те, що візит «Героїки» до Холодця був цілковитою несподіванкою для селян, – ми були приємно здивовані злагодженістю громади. Духовенство українських церков – от. Олександр Слєпцов (настоятель Свято-Миколаївського храму ПЦУ у Холодці) та от. Ігор Куриба (УГКЦ, м. Красилів) відправили панахиду за полеглими вояками. Крім представників «Героїки» на молитву до братської могили прийшли й місцеві: сільська староста Оксана Свистун, подружжя Захоруків та парафіяни місцевого храму.

«Особливо вражає наполегливість пана Святослава і його дружини Галини. Знаєте, буває, що люди доглядають за могилою рік-два, а пізніше, за домашніми клопотами, перестають відвідувати поховання наших вояків. Могила у Холодці потребує постійного догляду, адже це не окреме одиночне поховання на міському кладовищі. Це досить велика братська могила в кутку сільського цвинтаря, стиснутого з усіх сторін чагарником. Якщо про могилу забути бодай на рік – вона швидко заросте. Натомість пані Галина з паном Святославом не лише косять траву, прибирають сухостій, але й дбають за туями, висадженими обабіч доріжки до могили. Пан Святослав журиться тим, що дві туї не прижилися і тепер пам’ятник на могилі виглядає не так гарно як йому хотілося б», – пояснює Ігор Шминдрук.

У 2021 році громада села запланувала генеральне впорядкування могили: фарбування петлюрівського хреста, який дещо вицвів за минулі роки, та висаджування нових туй. «Героїка» планує долучитися до проведення цих робіт.