Гавриш Лука Павлович
інформація про військового або військову
Біографічна довідка
Гавриш Лука Павлович (18/31.10.1986, с. Гудими Лохвицького пов. Полтавської губ., тепер Роменського р-ну Сумської обл. – після 12.03.1968) – військовий та громадський діяч, учитель, інженер; сотник Армії УНР.
Закінчив 4 класи вищепочаткової школи (1913) і дворічні педагогічні курси (1915) у містечку Глинськ. Служив у російській армії, а в 1919 році зголосився до лав Армії УНР.
З 1920 р. на інтернуванні. У 1921 р. служив сотником у Чорноморському курені 2-ї Волинської стрілецької дивізії, перебував у таборі для інтернованих в Польщі. У польських таборах працював вчителем. Переїхав до Чехословаччини. Був зарахований студентом-стипендіатом Української господарської академії в Подєбрадах (Чехія), але на навчання не прибув. Перебуваючи в еміграції вів активну роботу в різноманітних українських організаціях. У 1962 році очолив Українсько-австрійський комітет із будівництва пам’ятника українським скитальцям – жертвам табору у Гмінді, де у часи Першої світової війни знайшло свій спочинок 7398 українців, з них більше половини – діти. Пам’ятник було урочисто відкрито у 1962 році у Відні в парку, на який перетворилося українське кладовище. Нагороджений Хрестом Симона Петлюри та Воєнним хрестом (1968). Подальша доля невідома.
Джерело інформації - Підготував Ігор Шминдрук. Невідомий Л. Український пам'ятник в Австрії / Лесь Невідомий. // Крилаті. – 1965. – №3. – С. 12. Сологуб В. І. Роменщина – земля героїв. Діячі Української революції 1917 – 1921 років уродженці Роменщини. / В. І. Сологуб. – Ромни: Центральна міська бібліотека для дорослих ім. Бориса Антоненка-Давидовича, 2019. – 16 с.: Роменщина - земля героїв [режим доступу]: https://cutt.ly/RfiDyH7 ; ЦДАВО України. Ф. 2282, оп. 1, спр. 1
Актуально станом на - 21.08.2020